Науково-технологічна революція у новому
столітті буде розвиватися небаченими темпами. У цих умовах зростає роль інтелектуальної праці й у зв'язку
із цим підвищуються вимоги до освітнього рівня людини, до розвитку його творчих
можливостей, здібностей, професійних якостей, тобто до особистісного потенціалу
людини.
Сучасний розвиток економіки, науки, культури,
соціально-духовної сфери життя, тобто саме життя вимагає, щоб люди були
наділені якостями творчо обдарованої особистості. Такій особистості характерні
нестандартне мислення, уміння генерувати оригінальні, незвичайні ідеї. Вона пояснює
інакше, бачить те, чого не бачать інші, що й визначає її творчі якості.
Немає сумніву в тому, що поступальний розвиток країни
буде багато в чому залежати від особистісного потенціалу членів суспільства,
від рівня їх загальної й духовної культури, від глибини знань та вмінням використовувати свої знання
на практиці. Проблема підвищення
особистісного потенціалу школяра на основі гуманізації освіти відповідно до нової
освітньої парадигми в цей час стоїть перед світовою системою освіти.
Одним з важливих напрямків
реформування освіти в Україні є створення передумов для формування освіченої,
творчої особистості, становлення її морального і фізичного здоров’я, виховання
громадянина демократичного суспільства.
Як вчитель, допомагаю учням на уроках та в позаурочний
час оволодіти основними фізичними законами, розумінням та важливістю процесів у
природі, які нас оточують. Прагну створити умови для розкриття внутрішнього
потенціалу, самооцінки, самореалізації, самоконтролю учнів, стимулюю пошук,
нестандартні рішення, міркування над складними питаннями, варіативності
відповідей з метою гармонійного розвитку
цілісної особистості.
Цими особливостями нових підходів до системи освіти і
виховання пояснюється актуальність вибраної теми.
II.
Завдання
ü Розвивати інтерес до вивчення фізики.
ü Поглибити знання, сприяти розумінню законів світу, який
нас оточує.
ü Розвивати бажання досягати нових висот в науці,
відкривати, створювати.
ü Застосовувати знання, отримані на уроці, в повсякденному
житті.
ü Сприяти самостійному розвитку учня.
III.
Використання сучасних педагогічних методів
Школа не може не зазнавати змін, яке диктує ХХІ століття.
Вона мусить готувати молодих творчих менеджерів, лідерів, здатних оцінити
минуле і творити краще майбутнє. Важливим стає вміння в лавиноподібному потоці
інформації віднайти потрібну, вміти з нею працювати, а не просто накопичувати
суму енциклопедичних знань.
Найважливішим
завданням школи є навчити дитину мислити.
Щоб на уроках було цікаво, учні не нудьгували і
відчували, що не гають часу даремно, даю їм можливість приймати рішення, критикувати,
висловлювати свої думки, робити вибір, ділитись ідеями, зрозуміло пояснювати
один одному свої погляди, вміти знайти компроміси і зробити висновки – це вже
освіта. Акцент необхідно переносити на особу учня, розвиток його компетенцій.
Учні активно здобувають знання шляхом
власних пошуків, експериментів та помилок.
Роль вчителя при
цьому – допомогти, порадити, створити передумови для активного
експериментування і пошуків. Учні, які активно здобувають знання і вміння, є
більш самостійними, критичними, легше формулюють і висловлюють свою думку,
охоче і відвертіше беруть участь у виступах. Існує ціла гама методів, які дають
таку можливість.
На своїх уроках я
використовую такі методи навчання:
ü Метод
« Фізичний футбол»
ü Метод
« Асоціативний кущ»
ü Метод
« Гірлянда питань»
ü Узагальнені
плани характеристики фізичних понять
Всі інтерактивні методики, які я використовую на уроці,
вимагають додаткової підготовки, ретельного продумування кожного етапу. Але
можна впевнено сказати, що затрачені зусилля виправдовуються.
Приклад: при вивченні теми «Електричний двигун.
Гучномовець. Електровимірювальні прилади» у 9 класі, учням було дане завдання
прорекламувати будь-який електроприлад. Діти
підійшли до поставленої задачі творчо, була представлена реклама таких
приладів: телевізора, ноутбука, кондиціонера, електродвигуна.
Знання з фізики лише тоді закріплюються у свідомості
учня, коли він неодноразово застосовує їх у практичній діяльності. Допомогаючи
учневі сформувати вміння оперувати своїми знаннями при вирішенні поставленої
проблеми, практичному використанні набутих знань в житті, розв’язуванні задач –
це значний крок в розвитку його інтелектуальних здібностей.
Я навчаю дітей фізики не тільки для того, щоб вони пізнавали
світ, а й навчалися мислити, знаходити компроміси, виділяти головне, критично
ставитися до будь-яких аргументів, висувати гіпотези та перевіряти їх на
практиці.
Здобуті
знання та застосування алгоритму допомагають учневі розвивати аналітичне
мислення і творчу уяву.
Розвитку
інтересу до навчання сприяє
пізнавальна діяльність учнів, знаходження відповідей на проблемні запитання або
досліди.
Наприклад, при ознайомленні на уроці з новим законом або
приладом завжди ставлю питання: Де це практично застосовується? Учні висловлюють припущення, самі експериментують,
перевіряють ці припущення. Це розвиває їх навички самостійного здобування
знань.
При цьому урок несе дитині здивування, враження, тим паче урок
фізики, бо саме на фізиці учні можуть зануритись у світ необізнаного, у світ
нерозгаданих таємниць природи.
Використання інтерактивних
технологій забезпечує:
ü
підтримку
групових та індивідуальних форм навчання у процесі вивчення фізики в умовах
класно-урочної системи;
ü
створення
дидактичних основ технології дистанційного навчання фізики як комп’ютерної
особистісно-зорієнтованої технології навчання;
ü
підвищення
пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики шляхом створення умов
самостійного дослідження природних явищ (середовище дослідницька лабораторія);
ü
диференційований
підхід до вивчення фізики;
ü
формування
навичок розв’язування задач практичного та дослідницького характеру;
ü
структуризацію
змісту навчання фізики та активізацію опорних знань;
ü
формування
політехнічних знань (на прикладі вивчення будови і принципу дії машин і
механізмів).
Експеримент
Загальновизнаним є те, що фізика як наука ґрунтується на
експерименті. Очевидно, що зацікавити учнів фізикою, домогтися розуміння та
засвоєння основ цієї науки, прищепити певні експериментальні вміння і навички
можна лише при широкому використанні фізичного експерименту. Експеримент є
найважливішим елементом процесу навчання фізики. Він виконує декілька
дидактичних функцій: підвищує зацікавленість до предмета, активізує розумові
здібності, розвиває спостережливість, сприяє політехнічній освіті, проводить
паралель між теорією та практикою.
Багато
явищ в умовах шкільного фізичного кабінету не можна продемонструвати. Це
наприклад, явища мікросвіту або процеси, що швидко відбуваються,
досліди з
приладами, яких немає в фізичному кабінеті. Діти відчувають труднощі, бо не в
змозі уявити ці явища, а
комп’ютер може створити моделі явищ; які допоможуть подолати цю проблему.
Завдяки навчальному фізичному експерименту учні
оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та
їх попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. За
таких умов ПК виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у
свідомості учня утворюються зв’язки між теорією
і практикою, формються суб’єктивно нові особистісні знання. Саме через
навчальний фізичний експеримент найефективніше здійснюється діяльнісний підхід
до навчання фізики.
Навчальний фізичний експеримент формує в учнів
експериментальні вміння, дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм
дослідження, який стає засобом навчання. У шкільному навчанні він реалізується
у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних робіт, робіт
фізичного практикуму, позаурочних дослідів і спостережень тощо і розв’язує такі
завдання:
ü
формування
конкретно-чуттєвого досвіду і розвиток знань учнів про навколишній світ на
основі цілеспрямованих спостережень за перебігом фізичних явищ і процесів,
вивчення властивостей тіл та вимірювання фізичних величин, усвідомлення їхніх
суттєвих ознак;
ü
встановлення
і перевірка засобами фізичного експерименту законів природи, відтворення
фундаментальних дослідів та їхніх результатів, які стали вирішальними у
розвитку й становленні конкретних фізичних теорій;
ü
залучення
учнів до наукового пошуку, висвітлення логіки наукового дослідження, що сприяє
виробленню в них дослідницьких прийомів, формуванню експериментальних умінь і
навичок;
ü
ознайомлення
учнів з конкретними проявами і засобами експериментального методу дослідження;
ü
демонстрація
прикладного спрямування фізики, розвиток політехнічного світогляду і
конструкторських здібностей учнів.
Змістовна комп’ютерна підтримка уроку фізики може бути
різноманітною, в основному використовую:
ü
відео
й анімаційні фрагменти – демонстрації фізичних явищ, класичних експериментів,
технічних додатків;
ü
включення
в хід уроку історичного, довідкового, табличного матеріалу;
ü
набори
нестандартних, творчих завдань креативного типу, для виконання яких учням
потрібно мати можливість проводити додатковий пошук та здійснювати перетворення
інформації;
ü
анімаційні
малюнки, логічні схеми, інтерактивні таблиці тощо, які використовуються в
процесі пояснення, закріплення, систематизації того, що вивчається.
Презентації, фотографії, відеофрагменти, документальні фільми,
які переглядаються на уроках, підвищують інтерес, зацікавленість та розуміння
законів фізики.
Творчим завданням для учнів може бути створення слайдів (опорних
конспектів), історичних повідомлень ( винаходи, біографії видатних вчених ) до
навчальних тем. Робота над ними дозволяє дітям не тільки глибше зрозуміти
матеріал, але й сформувати додаткові вміння використовувати комп’ютерні програми,
таким чином, формуються міжпредметні зв’язки з історією, математикою,
літературою, хімією, географіею.
Отже, при здійсненні особистісно-орієнтованого навчання,
можна навчити учнів навчатися, що є одним з основних положень сучасної
психолого-педагогічної науки, шляхом удосконалення
раціонального сполучення традиційних і інноваційних форм і способів навчання, досвід
спрямований на реалізацію технології особистісно орієнтованого навчання, сприяє
вихованню активної, творчої, самостійної, саморозвиваючої особистості.
Така форма роботи
розвиває творче мислення учня, сприяє зібраності та зосередженості під час роботи
над завданнями, розширює кругозір, формує компетентність, підвищує пізнавальний
інтерес до навчання, стимулює зацікавленість у власних досягненнях, формує довіру
до викладача, робить процес навчання «комфортним» і цікавим, сприяє розвитку загальнологічних навичок; учні вчаться аналізувати, порівнювати,
узагальнювати, коригувати, відокремлювати головне від другорядного.
Немає коментарів:
Дописати коментар